Яке воно, навчання під час війни? Можна сказати, що на момент повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Україна не була готова до освітнього процесу в умовах вибухів, повітряних тривог, постійного відключення електроенергії та евакуації частини населення в межах держави та за кордон. Та, озираючись назад, запевняємо — ми впорались найкращим чином.
Яким було навчання у 2022/2023 роках, яке зараз і яким буде в майбутньому — читайте в цьому матеріалі.
Коли почалась програма: виклики воєнного часу
З дистанційною формою навчання Україна вперше масово стикнулась за кілька років до війни, під час карантину, спричиненого вірусом COVID-19. Тоді ми дізнались як проводити уроки по Zoom та влаштовувати випускні вечори онлайн.
Сьогодні ситуація відрізняється від тієї, що була на карантині, адже у батьків та здобувачів освіти є вибір. Можна навчатись очно або дистанційно, обрати сімейну форму чи екстернат, влаштуватись в інший навчальний заклад як ВПО, дистанційно отримати документи про освіту.
Які реалії: статистика з навчання станом на травень-червень 2023
Державна служба якості освіти України за підтримкою проєкту «Супровід урядових реформ» провела велике дослідження щодо якості організації освітнього процесу в умовах війни. Опитування проходило в 150 навчальних закладів з різних областей країни в грудні 2022 — січні 2023 років. В ньому взяли участь 150 директорів, 6532 вчителі, 10899 батьків учнів та 4342 учні (переважно десятикласники). Поглянемо на результати.
«Сьогодні ми бачимо, що війна призвела до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, — у якості освіти. Це дослідження нам допомогло виявити чинники цих втрат і виробити рекомендації щодо плану дій з боку держави, громади та безпосередньо школи, аби їх подолати», — зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.Отже, статистика така:
- директори не зафіксували втрати в навчальному часі. Не менше 92% шкіл здійснювали навчальний процес так, що учні мали до нього доступ. Але при цьому лише 40% батьків зазначили, що їх діти вчились постійно;
- як стверджують учні та їх батьки, 30% дітей взагалі не мали доступу до навчання, найбільше з них — на Півдні, близько 40%;
- 15% навчальних закладів працювали очно, 33% — дистанційно, 51% — у змішаному форматі;
- найпоширеніша форма навчання на сході та півдні країни, де велись найбільш активні бойові дії — дистанційна;
- більшість внутрішньо переміщених осіб мали доступ до навчання, а саме — 86% дітей у містах та 80% у селах.
Зважаючи на обставини, нічого дивного в тому, що більшість дітей вказували на погіршення психологічного стану в порівнянні з попереднім роком. Майже вдвічі зросла кількість дітей, що почувають себе тривожно або розгублено, у півтора раза більше дітей вказали на відчуття втоми.
Також нестабільні умови навчання вплинули й на результати. Так, 57% педагогів в селах вказують на погіршення результатів учнів з української мови, в містах — 44%. Результати з математики погіршились на 45% та 40% відповідно.
Яку форму навчання обирають батьки: за і проти дистанційної освіти
Що думають батьки? Щоб відповісти на це питання, звернемось до опитування освітнього омбудсмена Сергія Горбачова — в серпні 2022 року в ньому взяли участь більше ніж 25 тисяч батьків здобувачів освіти зі всієї України.
Важливо зазначити, що опитування не є репрезентативним у сенсі соціологічного дослідження, але дозволяє створити орієнтовну модель проблем, з якими стикаються батьки та діти. Результати такі:
- 61,6% батьків не готові переводити дітей на очну форму освіти, навіть якщо в школі буде облаштоване укриття;
- 13,3% не знають, як відповісти на це питання.
Тобто виходить, що три чверті опитуваних не проголосували «за» очну форму освіти. Більшість батьків, а саме 62,5% обрали дистанційну форму освіти, 0,5% проголосували за індивідуальну, 0,4% — за сімейну, 0,1% — за екстернат, 22,5% ще не обрали форму навчання, і лише 13,8% батьків впевнені, що готові до очної.
У чому причина?
Чому батьки не хочуть переходити на очний формат: побоювання та тривоги
Згідно з вищевказаним опитуванням:
- 30% батьків обрали дистанційну форму навчання, бо не вважають шкільний підвал належним укриттям, який може забезпечити дитині безпечні умови перебування;
- 11% — тому що в закладі відсутнє будь-яке укриття взагалі;
- 18% опитувальних зазначили, що обрали дистанційну освіту, бо школа, в якій навчається дитина, знаходиться в зоні бойових дій або поруч з нею;
- 1,5% — тому що школа знаходиться на окупованій території;
- 13% батьків не мали вибору між дистанційною та очною формою навчання, бо заклад, в якому навчаються їх діти, здійснює освітній процес тільки дистанційно.
Загально, основною причиною вибору дистанційної або змішаної форми навчання, залишається безпека. Батьки хвилюються, що в укриття не відповідають вимогам безпеки, а навіть якщо відповідають — що діти можуть не встигнути в них потрапити. Більшість батьків зазначає, що навчання в укриттях не можна назвати психологічно комфортним для дитини.
Які труднощі у вчителів при роботі у змішаному форматі
У змішаної/дистанційної форми навчання є очевидні переваги перед очною — це можливість вчитись в безпечних умовах з будь-якого місця перебування. Але складності теж присутні:
- необхідність контролювати навчальний процес, особливо якщо мова йде про найменших школярів;
- відсутність необхідних гаджетів, якісних планшетів чи ноутбуків, недостатня швидкість інтернету або відсутність доступу до інтернету взагалі.
Також проблема полягає в тому, що навіть коли діти мають постійний доступ до очного навчання, його ефективність може значно погіршитись через війну — школярі втрачають мотивацію, не мають достатньо моральних ресурсів до навчання, знижується їх соціальна адаптація. Все це, на жаль, може мати наслідки в майбутньому.
Як подолати: основні кроки для організації змішаного навчання
Для успішної організації навчання в умовах воєнного стану необхідно сприяти безпеці учнів та вчителів, забезпечити належну інфраструктуру, надати доступ до інтернету та комп'ютерної техніки, а також підтримувати мотивацію та самоорганізацію учнів.
Яке обладнання може допомогти вчителю в організації навчального процесу:
- інтерактивний комплекс на базі короткофокусного проєктора — використовується для демонстрації навчальних матеріалів. Документ-камера у його складі дозволяє швидко та якісно відображати натуральні об’єкти у збільшеному вигляді для навчальних цілей;
- потужна 4к камера — для трансляції зображення як з інтерактивного комплексу, так і безпосередньо з робочого місця вчителя з чітким фокусуванням на деталях;
- бездротовий спікерфон — для якісного звуку без шумів, відлуння та низької гучності, відсутності інших проблем зі звуком;
- багатофункціональний принтер зі сканером — для друку, копіювання, сканування та пересилання документів;
- програмне забезпечення навчального призначення. У тому числі Mozabook: 1200 3D сцен з інтерактивними елементами, сотні навчальних відео, звукових файлів і цікавих завдань.
- Електронні інтерактивні підручники з різних предметів початкової, середньої та старшої школи, електронні версії підручників.
Важливо також пам’ятати, що освіта — це не тільки навчання фундаментальних дисциплін, але й спілкування з однолітками, соціальні проєкти, загальний розвиток. Навчальний заклад має забезпечити дитині доступ до позашкільних активностей та занять.Діти можуть відчувати тривогу та стрес, страх втрат тощо. Щоб допомогти їм впоратись з цим, необхідно забезпечити психологічну допомогу і підтримку, постійний доступ до відповідних ресурсів.
Що чекає в найближчий рік (восени): робота з облаштування укриттів
На сьогодні, щоб заклад освіти отримав дозвіл на проведення навчання в очній формі, він має відповідати таким вимогам:
- Керівник закладу освіти розробляє список документів для підготовки закладу до очного навчання.
- Заклад освіти має бути обладнаним захисним укриттям — підвалом чи бомбосховищем. На випадок надзвичайних ситуацій встановлюється тривожна кнопка.
- Біля дверей в укриття розміщується табличка з усією необхідною інформацією: номер споруди, прізвище власника, прізвище відповідального за ключі, його телефон. В темний час доби табличка має бути підсвічена.
- Входи мають забезпечувати достатню пропускну спроможність та доступ для укриттів. Сходи обладнуються пандусами або трапами, дерев’яними чи металевими.
- Має бути організоване навчання з евакуації учнів, уроки поведінки в надзвичайних ситуаціях.
- В укриттях має бути все потрібне для безперебійного навчання.
- Для кожного закладу освіти закладається індивідуальний протокол освіти, з яким ознайомлюються всі учні та батьки.
Міністерство освіти та науки України дозволяє школам самостійно визначати, скільки дітей буде навчатись очно, скільки — дистанційно, і як буде організований цей процес.Школа має право провести опитування серед батьків, і якщо достатньо з них висловлюють бажання перейти на дистанційне навчання — відкрити дистанційний клас. За нормативними документами, в ньому може навчатись п’ять або більше учнів.
Якщо таких учнів менше, їм можна запропонувати індивідуальні освітні траєкторії — в цьому варіанті діти приєднуються до очних занять за допомогою онлайн платформ (Zoom, Google Meet та інших), а потім дистанційно здають домашні завдання.
Практика показує, що зараз в школах найчастіше використовують ротаційну змішану модель навчання:
- учні діляться на підгрупи (початкова/середня/старша школа, паралелі класів, інші варіанти розподілу);
- завдання ротації — здійснити безпечну евакуацію учнів під час повітряної тривоги, тобто зменшити кількість дітей в школі до тієї, яка може вміститись в укриття;
- класи можуть навчатись очно тиждень через тиждень, день через день;
- інша варіація — частина уроків проводиться тільки дистанційно, частина — тільки очно.
Важливо враховувати, що у такому форматі вчителям часто доводиться в один день працювати як очно, так і дистанційно. Цей процес потребує адаптації та грамотного продуманого розкладу для кожного вчителя. При цьому календарно-тематичне планування має бути гнучким. Рекомендується зарезервувати 20% навчального часу та використовувати його з урахуванням поточної ситуації.