У 2026 році фінансування оновлення матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти здійснюється в межах субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту «Нова українська школа».
Порядок і умови використання цих коштів визначені постановою Кабінету Міністрів України №1554 від 31 грудня 2024 року зі змінами, внесеними, зокрема, постановою №170 від 11 лютого 2026 року.
Саме ці зміни фактично визначили, як у 2026 році місцеві бюджети можуть використовувати субвенцію НУШ:
які напрями фінансуються, як застосовується співфінансування, у якій послідовності потрібно оснащувати навчальні простори та які умови мають бути виконані для реалізації проєктів.
Окремо важливо враховувати, що субвенція реалізується в межах інструменту Ukraine Facility. А це означає, що закупівлі за рахунок державної частини фінансування мають відповідати додатковим вимогам — насамперед щодо прийнятності постачальників, походження товарів, перевірки на санкції, недопущення подвійного фінансування та публічності фінансування ЄС.
Що змінилося для замовників у 2026 році
Постанова №1554 у редакції змін 2026 року задає для замовника не просто перелік дозволених закупівель, а нову логіку використання коштів.
Йдеться вже не про окреме придбання розрізнених позицій, а про реалізацію комплексного підходу до створення сучасного освітнього простору.
Це означає, що громада має планувати не «по одному комплекту в кілька шкіл», а створення повноцінно оснащених навчальних просторів у визначених закладах освіти — з підготовленими приміщеннями, продуманою черговістю та зрозумілою структурою фінансування.
Саме такий підхід випливає і з постанови, і з роз’яснень МОН.
Співфінансування: як працює модель у 2026 році
Субвенція використовується на умовах співфінансування.
Частка державного бюджету залежить від індексу податкоспроможності громади і може становити:
- до 70%;
- до 80%;
- до 90%;
- до 95%.
Відповідно частка місцевого бюджету становить від 5% до 30%.
При цьому є принципова умова:
місцевий бюджет має попередньо спрямувати свої кошти за цільовим призначенням, і лише після цього може використовуватися державна субвенція.
Для замовника це означає, що проєкт потрібно готувати не лише технічно, а й фінансово: з чітким розумінням, яка частина закупівель або робіт буде покриватися місцевим бюджетом, а яка — за рахунок державної субвенції.
Кошти субвенції та кошти співфінансування з місцевого бюджету можуть використовуватися за різними договорами
На практиці це означає, що громада може проводити окремі закупівлі за рахунок державної субвенції і окремі — за рахунок місцевого бюджету.
Це важливо тому, що закупівлі, які фінансуються за рахунок субвенції, повинні відповідати вимогам програми Ukraine Facility, зокрема щодо прийнятності постачальників та походження товарів. Натомість на закупівлі, що здійснюються за рахунок місцевих коштів окремим договором, ці вимоги не поширюються.
Такий механізм дозволяє громадам гнучкіше планувати закупівлі та повніше комплектувати навчальні кабінети, поєднуючи різні джерела фінансування.
Які напрями фінансуються у 2026 році
Відповідно до постанови №1554 у 2026 році субвенція спрямовується за трьома напрямами.
1. Створення сучасного освітнього простору в гімназіях
Перший напрям стосується закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності, які:
- здійснюють освітній процес за очною формою або з поєднанням очної та дистанційної форми;
- відповідно до плану формування мережі у 2027/2028 навчальному році не забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти.
Фактично йдеться про гімназії.
2. Створення сучасного освітнього простору у пілотних академічних ліцеях
Другий напрям стосується пілотних закладів освіти, які беруть участь у державному експерименті щодо впровадження профільної старшої школи.
Для них передбачено створення сучасного освітнього простору для:
- математичної освітньої галузі;
- природничої освітньої галузі;
- інформатичної освітньої галузі;
- міжгалузевих інтегрованих курсів, зокрема STEM і робототехніки.
3. Створення осередків викладання предмета «Захист України»
Третій напрям передбачає створення нових осередків викладання предмета «Захист України» у закладах освіти та міжшкільних ресурсних центрах, а також, у разі залишку коштів, дооснащення вже існуючих осередків.
Гімназії: як правильно планувати оснащення
Для гімназій кошти субвенції можуть спрямовуватися на закупівлю:
- засобів навчання та обладнання;
- комп’ютерного та мультимедійного обладнання;
- меблів.
Таке оснащення здійснюється відповідно до вимог МОН, насамперед наказу №574 та наказу №1440.
Але головне для замовника — не просто що саме можна купити, а в якій послідовності це треба робити.
Першочергово — не STEM загалом, а окремі предметні лабораторії
У практичній логіці постанови і роз’яснень МОН йдеться не про абстрактну «природничу лабораторію», а саме про послідовне створення окремих лабораторій:
- лабораторії фізики;
- лабораторії хімії;
- лабораторії біології.
І лише після того, як кожна з них створена або дооснащена в достатньому обсязі, громада може переходити до:
- STEM-лабораторії;
- інших навчальних просторів, зокрема мистецьких кабінетів.
Це означає, що одна STEM-лабораторія не замінює повноцінних лабораторій фізики, хімії та біології.
STEM-простір може бути важливою наступною ланкою розвитку, але не стартовою заміною предметного оснащення.
Що означає реалізація комплексного підходу
Це одна з ключових ідей, яку важливо правильно донести замовнику.
Реалізація комплексного підходу означає, що громада має не розпорошувати ресурси між великою кількістю закладів, а обрати один або кілька закладів освіти і створити в них реальний сучасний освітній простір.
На практиці це означає:
- не купувати по одному комплекту або по кілька окремих позицій у п’ять різних шкіл;
- а комплексно оснастити під ключ один або два заклади;
- підготувати там приміщення;
- провести необхідний ремонт;
- і створити повноцінно функціональні лабораторії.
Саме такий підхід дає освітній результат. І саме він відповідає логіці постанови.
Показники 60% і 80%: як їх правильно розуміти
Постанова встановлює, що пріоритетне право на забезпечення обладнанням мають ті заклади, у яких відповідні кабінети вже укомплектовані більш ніж на 60%.
Якщо ж рівень укомплектованості перевищує 80%, громада може переходити до оснащення інших навчальних кабінетів.
Практично це означає, що держава стимулює не починати одночасно все з нуля, а завершувати і доводити до повноцінного стану ті простори, де вже є суттєва база.
При цьому рахувати цей відсоток потрібно не формально «по одиницях», а виходячи з того, яке обладнання реально потрібне для якісного викладання предмета відповідно до вимог МОН та навчальної програми.
Ремонт кабінетів і лабораторій — окрема обов’язкова складова
Для створення сучасного освітнього простору недостатньо лише закупити обладнання.
Засновник закладу або уповноважений ним орган має забезпечити поточний та/або капітальний ремонт тих приміщень, де буде розміщено придбані матеріально-технічні засоби.
І тут важливий момент:
ці витрати здійснюються за рахунок місцевого бюджету і не включаються до обсягу співфінансування.
Тобто ремонт — це окрема відповідальність громади понад її частку співфінансування.
Умова безпеки: укриття
Для закладів, які працюють очно або у змішаній формі, діє ще одна важлива умова:
у закладі або на відстані не більше 500 метрів має бути придатне укриття для учасників освітнього процесу.
Це не формальність, а одна з базових умов спрямування субвенції на створення сучасного освітнього простору.
Пілотні академічні ліцеї: ширші можливості, але та сама логіка пріоритетів
Для пілотних ліцеїв спектр можливих закупівель ширший, ніж для гімназій.
Тут кошти можуть спрямовуватися на створення сучасного освітнього простору для:
- математичної галузі;
- природничої галузі;
- інформатичної галузі;
- інтегрованих курсів STEM і робототехніки.
Але і тут постановою чітко закріплено пріоритет.
Першочергово — лабораторії фізики, хімії та біології
Навіть у пілотному ліцеї кошти спочатку мають іти на обладнання лабораторій, необхідних для якісного освітнього процесу з:
- фізики;
- хімії;
- біології;
- та/або інтегрованих природничих курсів.
Лише після цього, у разі наявності залишку коштів, можливе облаштування інших навчальних просторів — математичних, інформатичних, STEM, робототехнічних.
Отже, для пілотних ліцеїв логіка така сама:
спочатку предметна природнича база, потім — розширення освітнього середовища.
Особливості для пілотних закладів, які працюють виключно дистанційно
Постанова окремо враховує пілотні заклади освіти, які здійснюють освітній процес виключно за дистанційною формою.
У такому випадку кошти можуть спрямовуватися на:
- покращення матеріально-технічної бази для функціонування єдиної інформаційно-комунікаційної системи дистанційного навчання;
- закупівлю комп’ютерного обладнання;
- графічних планшетів;
- ліцензійного програмного забезпечення;
- електронних освітніх ресурсів;
- електронних версій навчальної та навчально-методичної літератури.
Це важливо для тих громад і закладів, де модель організації профільної старшої школи передбачає саме дистанційний формат.
Осередки «Захист України»: коротко по суті
Третій напрям стосується створення нових осередків викладання предмета «Захист України».
Такі осередки можуть створюватися:
- у закладах освіти;
- у міжшкільних ресурсних центрах.
Для міжшкільного ресурсного центру передбачено окрему умову: осередок має забезпечувати навчання не менше 200 учнів 10–11 класів.
Кошти субвенції можуть спрямовуватися:
- на створення нових осередків;
- а за наявності залишку — на закупівлю обладнання для вже існуючих.
Оснащення відбувається відповідно до типового переліку МОН для викладання предмета «Захист України».
Висновок
Зміни до постанови №1554 у 2026 році чітко визначили головний принцип використання субвенції НУШ — реалізацію комплексного підходу до створення сучасного освітнього простору.
Для громад це означає, що найефективнішим рішенням є:
- комплексне оснащення лабораторій фізики, хімії та біології;
- створення сучасного освітнього середовища в одному або кількох закладах освіти;
- поєднання закупівлі обладнання з підготовкою приміщень та проведенням ремонтів за кошти місцевого бюджету.
Саме такий підхід дозволяє не просто освоїти кошти субвенції, а створити повноцінні сучасні навчальні лабораторії, які будуть ефективно використовуватися в освітньому процесі протягом багатьох років.
Водночас важливо пам’ятати, що у 2026 році субвенція НУШ реалізується як публічний інвестиційний проєкт, а отже її використання пов’язане з новими механізмами планування та управління інвестиціями.
Одним із ключових інструментів реалізації таких проєктів стає державна система управління публічними інвестиціями DREAM.
Саме через цю систему формуються, подаються та проходять оцінку інвестиційні проєкти громад, які фінансуються за рахунок державних програм та міжнародних інструментів, зокрема Ukraine Facility.
У наступній статті ми детальніше розглянемо:
- як громадам правильно підготувати інвестиційний проєкт;
- як працює система DREAM;
- які етапи проходить проєкт від подання до отримання фінансування;
- і що важливо врахувати замовникам під час планування закупівель обладнання для закладів освіти.