Коли видадуть всі підручники для п’ятих-шостих класів? Як буде відбуватись навчання у ліцеях різних типів? З якими викликами стикається реформа НУШ під час війни, та багато іншого — в цьому матеріалі.
Згадаємо: Нова українська школа є ключовою реформою Міністерства освіти та науки України. Її основна мета — забезпечити кожній дитині доступ до навчання та перетворити школи на комфортні місця здобуття освіти, де цінують кожну особистість. НУШ виховує інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та цінує права людини.
Впровадження реформи почалось у 2017 році й було розраховано на роки, але запланований темп суттєво знизився спочатку через карантин та необхідність проводити навчання дистанційно, а потім — через війну.
Виклики, з якими стикнулась реформа освіти
Ключові зміни в системі освіти через військову агресію російської федерації проти України:
- відбулись значні втрати як контингенту здобувачів освіти, так і педагогічного та викладацького складу, через вимушене масштабне переміщення учасників освітнього процесу в межах країни та за кордон;
- зменшення видатків державного та місцевих бюджетів на освіту, завдяки чому, в тому числі, торік не були надруковані підручники для НУШ в потрібній кількості;
- загострення проблеми забезпечення доступу до освіти українським школярам та студентам з особливими освітніми потребами;
- масштабні руйнування освітньої інфраструктури — десятки шкіл були знищені та не підлягають відновленню;
- і головне — загроза життю та здоров’ю учасників освітнього процесу.
Система освіти України опинилась у нових умовах і адаптувалась до них. Тож якщо минулого року фінансування реформи базової середньої освіти відповідно до Концепції НУШ було призупинено, то сьогодні підтримка реформи відновлена знову.
19 вересня 2023 року уряд затвердив постанову «Деякі питання надання коштів спеціального фонду освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2023 році».
Постанова передбачає спрямування 473,3 млн грн на реформу НУШ у 2023 році. Кошти будуть розподілені на такі напрямки:
- закупівлю засобів навчання для навчальних кабінетів закладів загальної середньої освіти, що здійснюють освітній процес на першому (адаптаційному) циклі базової середньої освіти;
- закупівлю засобів навчання, мультимедійного обладнання, комп’ютерного обладнання та меблів для навчальних кабінетів для пілотних класів;
- придбання навчальної й навчально-методичної літератури для учнів та педагогічних працівників пілотних класів;
- підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Що включає «адаптаційний цикл базової освіти»? Згідно з Державним стандартом повної загальної середньої освіти, середня освіта має два цикли — до адаптаційного відносяться 5-6 класи, а 7-9 класи — до предметного навчання.
Чому так важливо приділити зараз увагу саме 5-6 класам? Тому що впровадження вищевказаного Державного стандарту відбувається поетапно, і у 2023/2024 навчальному році саме учні 6 класів переходять на нову модель навчання. Пілот НУШ у базовій школі розпочався у 2021 році, продовжився у 2022 році завдяки відданій та сумлінній праці освітян, в умовах скорочення видатків на НУШ та спрямування коштів на оборонну сферу, і «повернувся» з відновленим фінансуванням у 2023.
Осінь 2023: ситуація з підручниками
Минулого року через ситуацію в країні для п’ятикласників були надруковані тільки підручники для дітей з особливими освітніми потребами. Цього року ситуація краще в рази. Друк підручників було вирішено почати з книг для 5 та 6 класів, а саме:
- для 5 класів були надруковані 100% підручників з математики (за сприяння Дитячого фонду ООН), 100% підручників з української мови (завдяки фінансуванню Європейського Союзу) та всі книжки з природничої галузі (за кошти уряду Фінляндії);
- для 6 класів коштом держбюджету були надруковані підручники з української мови, української літератури, зарубіжної літератури, іноземних мов, історії, математики, природознавства, а також підручники для національних меншин і дітей з особливими освітніми потребами. Загальна кількість цих підручників становить 4 769 768 штук.
Продовжується робота над тим, щоб надрукувати всі необхідні книги — завдяки відновленню фінансування НУШ. А також для цього МОН залучає допомогу донорів.
Положення про ліцей: зміни у старшій школі
Восени 2023 року має відбутись презентація нової концепції старшої профільної школи. За словами Андрія Сташківа, заступника міністра освіти й науки, робота над новим стандартом вже завершена, але перш ніж представити його на загал планується обговорення документа з експертами.
Реформа має стартувати у 2027 році, а вже до 2025 року має бути чітко зрозумілий план дій — визначені статуси кожного навчального закладу, склад викладачів, кількість майбутніх класів тощо.
«Треба врахувати чимало чинників. На реорганізацію шкільної мережі впливає демографічна ситуація, адже через 5-10 років учнів буде менше ніж зараз. Скорочення населення України почалось ще до війни. Важливу роль відіграє і міграція населення. Буде багато винятків з загального плану в різних містах та місцевостях, і ситуація з ліцеями в Києві та на Харківщині буде відрізнятись. Для кожної окремої школи треба буде шукати винятки та створювати свої правила» — стверджує заступник міністра освіти та науки України, Дмитро Завгородній.Сьогодні майбутнє старшої школи в Україні визначається 5 положеннями про ліцей, затвердженими у 2019 році. Це «Положення про ліцей», «Постанова про спортивний ліцей», «Положення про науковий ліцей», «Положення про мистецький ліцей» та «Положення про військовий ліцей».
Важливі моменти:
- ліцей — це заклад середньої освіти, який забезпечує здобуття профільної середньої освіти;
- залежно від рішення засновника, він може бути державним, комунальним, приватним чи корпоративним, учні можуть здобувати початкову або базову середню освіту;
- серед завдань ліцею — організація вивчення учнями профільних предметів (інтегрованих курсів);
- під час зарахування до ліцею можуть відбуватися конкурси. Конкурс обов’язковий для здобуття профільної середньої освіти, іноді може проводитись для здобуття базової середньої освіти й ніколи не проводиться для здобуття початкової освіти;
- до учнів навчального закладу можуть застосовуватись моральні та матеріальні заохочення, розмір яких визначається адміністрацією закладу.
Ліцей може працювати за академічним або професійним напрямком. Академічний ліцей — це такий, де учні діляться за профілями та поглиблено вивчають ті предмети, які будуть необхідними при подальшому навчанні в університеті. Професійний ліцей дає базу для інших професій, які не потребують вищої освіти.
Досвід інших країн: профільні ліцеї Польщі
Як це відбувається у Польщі вже зараз: після закінчення восьмого класу всі учні складають іспит, який підтверджує здобуття базової початкової освіти. Мінімального прохідного балу не існує, тобто провалити його не можна, але й перескласти також. Кількість балів, отриманих на цьому іспиті, враховується при вступі в навчальний заклад наступного рівня.
Далі у школярів є вибір: загальноосвітній ліцей (державний чи приватний) або професійний технікум. В ліцеї діти здобувають загальну середню освіту з усіх предметів, але кожен клас має спеціалізацію — це може бути іноземна мова, математика, біологія, хімія чи інший предмет. В технікумі можна здобути професію в галузях: фотографія, будівництво, логістика, комп’ютерна графіка та дизайн, готельно-ресторанний бізнес.
Очікування громад: міфи та реальність
«80% батьків довіряють реформі освіти, бачать зміни у своїх дітях та їх результатах» — стверджує колишня міністерка освіти та науки України (у 2019-2020 роках) Ганна Новосад.Звісно, сумніви та недовіра теж мають місце бути, і основна причина — недостатня інформованість батьків та вчителів з приводу майбутніх змін. Ще на початковому етапі впровадження реформи, коли батьки дізнавались, що в одних школах «зникнуть» старші класи, а в інших, навпаки, не буде молодших, гостро стояло питання логістики та адаптації дітей до нових навчальних закладів та колективів. Для вчителів було актуальним побоювання втратити роботу у випадку зменшення кількості класів в школі, в якій вони працюють.
Багато батьків стверджували, що їх лякає фраза «пониження статусу школи», нібито вона асоціюється з погіршенням якості освіти. Натомість освітня реформа, навпаки, ставить за мету покращення особистих освітніх результатів для кожного учня, надання дітям можливостей здобувати знання з урахування їх особистих інтересів та сильних сторін.
Сьогодні для якісного та швидкого впровадження реформи надзвичайно важлива комунікація батьків, вчителів та освітніх управлінців між собою, детальне пояснення переваг кожної зміни та її наслідків. Тільки так, разом, можна досягти бажаного результату.
Чому так важливо продовжувати реформу НУШ?
«Реформа НУШ має тривати й далі, адже вона, зокрема, наближає українську освітню систему до європейської, особливо в тому, що стосується пріоритетності soft skills» — розповідає депутат Верховної Ради України Сергій Колебошин. «Діти, які вчились в НУШ та виїхали з батьками за кордон, не мають такого дисонансу між форматами навчання в Україні та Європі, як старші школярі. МОН має якомога швидше синхронізувати програми, спростити навантаження для дітей, які зараз за кордоном, тоді їм буде легше повернутись»Наразі триває активне відновлення реформи. Впевнені, що ми побачимо результати вже найближчим часом.