Як облаштувати сучасний освітній простір НУШ: покроковий гайд

Сучасні освітні простори буде створено в 130 майбутніх академічних ліцеях у 22 регіонах України — уряд вже спрямував понад 459 мільйонів гривень для перших закладів освіти, а решта отримає кошти найближчим часом. 

Загалом у 2026 році заплановано 3,2 мільярда гривень фінансування на оновлення освітніх просторів. Фінансування здійснюється за кількома урядовими програмами: окремо для майбутніх академічних ліцеїв і окремо — для пілотних закладів, що впроваджують реформу профільної середньої освіти. 

Для багатьох закладів освіти це шанс вперше за багато років не просто оновити меблі чи обладнання, а повністю переосмислити навчальний простір відповідно до сучасних вимог, створити повноцінне навчальне середовище з новітнім обладнанням і технологіями. Як саме? Розповідаємо.

Комплексний підхід, трансформація та модернізація: нові стандарти НУШ

Ідея сучасного освітнього простору полягає в тому, щоб перетворити звичайний кабінет на повноцінне навчальне середовище, де учні не просто слухають теорію, а й експериментують, проводять досліди, працюють із різноманітним обладнанням та формують життєво необхідні навички.

«Коли школа має сучасні лабораторії, STEM-простори та обладнання для експериментів, вона стає місцем, де народжується цікавість, критичне мислення та здатність знаходити рішення», — зазначає міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

У нормативних документах та методичних підходах Міністерства освіти і науки України все частіше використовують поняття навчальної лабораторії або освітнього простору, а не лише «кабінету фізики/хімії/біології». 

У чому сенс навчальної лабораторії:

• учні не лише прослуховують матеріал, а й одразу застосовують його на практиці через експерименти та досліди;
• мають змогу формувати навички спостереження, аналізу, вимірювання та роботи з результатами;
• отримують реальний досвід роботи з обладнанням, що допомагає у виборі майбутньої професії.

МОН рекомендує ліцеям та гімназіям створювати та комплексно облаштовувати окремі лабораторії з фізики, хімії, біології, і окремо — STEM-лабораторії, а не об’єднувати їх. 

Чому так? Кожна природнича дисципліна потребує специфічного обладнання та умов безпеки, тоді як STEM-лабораторія забезпечує міждисциплінарну інтеграцію та дозволяє реалізувати проєктне навчання. Коли ці простори розділені, це дає змогу ефективніше організувати освітній процес, уникнути дублювання ресурсів і створити умови для системної практичної підготовки учнів. 

Отже, замість того, щоб окремо купувати нові підручники, обладнання та меблі, й намагатися пороху покращити кожен кабінет окремо, сьогодні НУШ радить спочатку вибрати один кабінет і створити повноцінний освітній простір у ньому — лабораторію з фізики, біології чи хімії, а вже потім — STEM-лабораторію.

Практична лабораторія та теоретичний кабінет: у чому різниця

Ключова різниця цих двох концепцій у НУШ полягає в меті простору та способі, за яким учень взаємодіє з навчальним матеріалом:

• Теоретичний кабінет допомагає сформувати базові знання та зрозуміти, власне, теорію — тут учні працюють із підручником, схемами та навчальними матеріалами, обговорюють та аналізують інформацію в групах.
• Практична лабораторія — це простір активного навчання, де проводять експерименти та досліди, працюють з реальним обладнанням і вимірювальними приладами, перевіряють закони природи та аналізують результати власних спостережень. 

Ці дві зони навчання не конкурують між собою, а доповнюють одна одну, щоб у результаті отримати простір, що працює і для вчителя, і для дитини.

Ергономіка в сучасній школі: як створити практичну лабораторію та кабінет теоретичного навчання

Принципи організації простору в сучасній шкільних кабінетах та лабораторіях природничої галузі описані в Гайдлайні НУШ та в оновленому Наказі «Про внесення змін до Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій». Розберемо цю логіку покроково.

Крок 1. Порахуйте площу та місткість кабінету 

У кабінеті теоретичного навчання природничого циклу передбачено 24 посадкових місця. Площа з розрахунку на одного учня залежить від формату занять:

• при фронтальних формах занять — не менше ніж 2,5 м²;
• при змішаних формах навчання (фронтальних, групових та індивідуальних) — не менше ніж 3 м².

А от лабораторія — простір активнішого й «тіснішого» контакту з обладнанням, тому кабінет-лабораторія можливий лише за площі від 2,8 м² на здобувача освіти. Якщо ж заклад планує повноцінно розділити приміщення на теоретичну й дослідницьку зони — знадобиться щонайменше 3 м² на учня.

Крок 2. Продумайте зонування простору 

Гайдлайн виділяє три обов'язкові функціональні зони: робоче місце викладача, робоче місце учнів і місце, де зберігають речі. До цього додають елементи, без яких сучасний простір НУШ не вважається повноцінним:

• демонстраційний осередок (основна дошка);
• класну бібліотеку та інформаційний осередок;
• поверхні для експозиції учнівських робіт;
• куточок живої природи (для кабінету теоретичного навчання).

Для лабораторії до цього переліку додається ще один обов'язковий елемент — демонстраційний стіл із препараторською частиною.

Крок 3. Виберіть планувальну схему

Гайдлайн пропонує кілька готових сценаріїв розсаджування — заклад вибирає той, що найкраще відповідає формату уроків:

• Рядно-фронтальне розміщення — класичне розсаджування рядами, орієнтоване на дошку та робоче місце вчителя.
• Групове планування — об'єднання парт по чотири для командної роботи.
• «Острівна» схема — 5–6 острівців із мобільними перегородками для тимчасової ізоляції груп. Для лабораторій хімії, фізики й біології цей варіант часто оптимальний, оскільки дозволяє розмістити до 4 островів по 2 раковини на кожен.
• Схема «паркувальних станцій» — 5–6 автономних робочих станцій із власним підключенням до інженерних мереж (вода, електрика), острівних або пристінних.

Крок 4. Розрахуйте освітлення

Природне освітлення — обов'язкове, регулюється шторами чи ролетами, рекомендовано, щоб світло падало з лівого боку від учня. Штучне освітлення формується різноспрямованими вбудованими світильниками (близько 35% світлового потоку спрямовується вниз, 65% — до стелі), підвісних світильників варто уникати. Освітлення регулюється димером і не повинно мерехтіти. 

Комфортне освітлення та належна акустика допомагають учням краще концентруватися й ефективніше засвоювати матеріал. Комфортне середовище знижує рівень стресу, підвищує уважність і сприяє ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу. 

Крок 5. Підведіть електрику та воду

Біля кожного робочого місця мають бути розетки для заряджання пристроїв, які добре помітні на тлі стіни. У лабораторіях, зокрема фізики, до учнівських столів підводять електроживлення, а в кабінеті хімії обов'язково облаштовують систему вентиляції з витяжними шафами для безпечної роботи з реактивами.

Доступ до питної води забезпечують за допомогою кулера, а крани з гарячою та холодною водою мають бути чітко позначені.

Крок 6. Підберіть меблі під профіль кабінету

Меблі для кабінетів природничого циклу мають відповідати специфіці предмета: для хімії потрібні хімічно стійкі стільниці, для фізики — можливість підвести електроживлення до лабораторних столів. Водночас головний тренд — відмова від важких статичних парт на користь легких меблів-трансформерів, які учні можуть самостійно переставляти для роботи в групах.

Меблі мають бути ергономічними, відповідати ростовим групам, підтримувати правильну поставу та виготовлятися з безпечних екологічних матеріалів. Щонайменше один комплект меблів — для дитини з інвалідністю.

Лабораторні столи мають бути міцними, стійкими до механічних, термічних і хімічних впливів, а для зберігання обладнання рекомендуються мобільні стелажі та окремі шафи-локери.

Крок 7. Не забудьте про лаборантську

Кожен кабінет фізики, хімії та біології має бути обладнаний лаборантською — окремим приміщенням для підготовки дослідів, зберігання обладнання та роботи вчителя чи лаборанта. Тут розміщують робочий стіл, шафи й стелажі для приладів і реактивів, мийку з водопостачанням, а також сейф або металевий ящик для безпечного зберігання небезпечних речовин і джерел живлення.

Крок 8. Продумайте безпеку

У кожному кабінеті мають бути базові засоби безпеки: аптечка, датчики диму, система звукового та світлового сповіщення, а також вогнегасники у доступних і позначених місцях. У лабораторіях хімії та біології додатково встановлюють систему для екстреного промивання очей. Для інклюзивних класів передбачають альтернативний евакуаційний вихід розширеного формату. 

Крок 9. Виберіть матеріали та кольори оздоблення

Гайдлайн рекомендує зносостійкий комерційний лінолеум для підлоги (однаковий у всіх кабінетах закладу, однотонний або з імітацією дерева), водостійку акрилову фарбу для стін базових світлих відтінків і стельові акустичні панелі, що перекривають не менше 50% площі приміщення. 

Щоб учні легше орієнтувалися в просторі школи, кожен предмет отримує свій акцентний колір: 

• біологія — відтінки зеленого, 
• фізика — синього, 
• хімія — фіолетового, 
• географія — бірюзового.

Крок 10. Перевірте перелік обладнання за наказом МОН № 574

«Типовий перелік…» визначає обов'язковий мінімум: від цифрового вимірювального комплексу для фізики й комплекту електрозабезпечення до мультимедійного обладнання, 3D-принтерів і STEM-симуляційних платформ, а також вимоги до супровідної документації — технічного паспорта, декларації відповідності та не менш як 12-місячного гарантійного обслуговування кожної одиниці обладнання.

Зверніть увагу на вимоги до обладнання, що використовується в лабораторіях. Експериментальні набори мають бути компактними, добре організованими та промаркованими. Це допомагає швидко знаходити потрібні елементи й зменшує втрату деталей. 

Якісне обладнання має супроводжуватися зрозумілими інструкціями для вчителя й учнів, щоб мінімізувати час на підготовку та зосередитися на самому експерименті. 

Невіддільна частина лабораторії — цифровізація. Замість класичної дошки — інтерактивні панелі, замість статичних пояснень — проєктори, відео та цифрові симуляції. Стабільний Wi-Fi забезпечує доступ до онлайн-інструментів і навчальних платформ просто під час уроку.

Ноутбуки або планшети для вчителя й учнів дозволяють працювати з даними, проводити дослідження, фіксувати результати й одразу аналізувати їх у цифровому форматі.

Висновки: можливості та перспективи сучасних українських шкіл

Сьогодні, завдяки фінансуванню уряду та підтримці ЄС, школи отримують можливість оновити лабораторії сучасним обладнанням європейського рівня — таким, яке вже давно використовується в Німеччині, Нідерландах, Чехії та Польщі. 

Для учнів це можливість засвоювати інформацію легше та швидше, а іноді й — закохатися в науку та знайти свій майбутній шлях у житті. Для вчителів це спосіб залучити школярів до навчання та наочно продемонструвати, як фізика, хімія та біологія застосовуються в побуті.

Якщо ви плануєте оновити освітній простір у своїй школі, EDU Cluster допоможе підібрати сучасне навчальне обладнання для лабораторій і теоретичних кабінетів відповідно до вимог НУШ. Зверніться до нас, і ми допоможемо.